Рекомендації батькам
Сім’я – це мікросоціум, в якому формуються моральні якості дитини, її відношення до людей, уявлення про характер міжособистісних взаємин. Основну роль у вихованні дітей відіграють саме батьки, які виконують важливу функцію – пробудження та підтримки в дітях прагнення навчатися.
Тому, пропонуємо ознайомитися з наступними рекомендаціями, слідування яким допоможуть виховувати гармонійно розвинуту людину.
Спілкування батьків з дитиною
- Приймайте дитину безумовно: любіть її не за те, що вона гарна, розумна, відмінно навчається, допомагає батькам, а просто за те, що вона є;
- Підтримуйте в дитині позитивне ставлення до себе. Висловлюйте їй свою любов, визнавайте її успіхи та досягнення.
- Ставтесь до дитини з повагою. Пам’ятайте, що у спілкуванні з дитиною накази, команди, погрози, звинувачення, висміювання не сприяють гармонійному зростанню;
- Мотивуйте дитину на самостійність виконання роботи. Заохочуйте дитину словами «Ти впораєшся!», «Я в тебе вірю!»;
- Якщо дитині важко і вона готова прийняти допомогу дорослого, необхідно допомогти їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що дитина не може виконати сама;
- Дозволяйте дитині стикатися з негативними наслідками своїх дій чи бездіяльності, обговорюйте це з дитиною. Тільки тоді вона буде дорослішати та вчитися відповідати за своє життя, свої вчинки;
- Якщо у дитини виникла емоційна проблема і вона хоче розповісти вам про неї, вислухайте її. При цьому, обов’язково поверніться до неї обличчям, щоб її і ваші очі були на одному рівні. Дайте дитині змогу висловитися, не переривайте її мову запитаннями. Сигналізуйте дитині про те, що ви її слухаєте, перефразовуючи її ж твердження.
- Якщо дитина викликає у вас своєю поведінкою негативні переживання, повідомте їй про це словами, які передають Ваші почуття. Наприклад, «Я засмучена (засмучений) через твій вчинок», «Мені прикро, через те, що…» тощо;
- Не вимагайте від дитини неможливого чи того, що їй важко виконати. Співвідносьте свої очікування з можливостями дитини;
- Використовуйте у повсякденному спілкуванні привітні фрази: «Мені добре з тобою. Я радий (рада) тебе бачити. Дуже добре, що ти в мене є. Я за тобою скучила (скучив)»;
- Щоденно, не менше чотирьох-восьми разів обнімайте, погладжуйте, притискайте до себе свою дитину і вона буде почувати себе улюбленою і захищеною у великому та невідомому світі.
Не хочу до школи!
Чому діти прогулюють заняття?
Ви помітили, що ваша дитина дуже «важко» встає зранку і дуже довго збирається до школи. А коли ввечері запитуєте її, як справи, відводить очі. Крім цього, останнім часом ваш син чи донька частенько скаржиться на вчителів і однолітків. І ось телефонує класний керівник, і ви чуєте: «Ваша дитина сьогодні не була на уроках»…
Усі причини, з яких діти прогулюють заняття, можна умовно розділити на три групи: дитині нудно, вона чогось боїться або переживає негаразди в родині.
Отже, відсутність інтересу і мотивації до навчання. Дитина каже, що в школі нецікаво, не подобаються певні предмети. Звичайно, таке ставлення не може не позначитись на якості навчання. Можливо, потрібно ще раз уважно розглянути здібності учня і перевести його до іншого класу або школи з іншим «профілем». Як стверджують психологи, жодна дитина не народжується на світ лінивою. Ліниві діти — це діти, які насамперед утратиш мотивацію.
Ще одна причина прогулів — шкільні фобії: дитина боїться вчителя, контрольних, якогось конкретного предмета, боїться не виправдати очікування батьків, які вимагають успішності — відповідно зникає впевненість, а інколи й формується комплекс неповноцінності. Уроки перетворюються на каторгу, з якої, звичайно, хочеться втекти. Якщо дитина чомусь ненавидить школу, батькам потрібно поговорити як з учителями, так і з власним чадом. Проте однозначно ставати на чийсь бік інколи небезпечно — можна лише поглибити проблему.
Буває, до пропусків спонукає навіть бажання здобути авторитет у певній групі неформальних лідерів, які також прогулюють. Така ситуація досить небезпечна, адже наступним кроком може бути сигарета, пляшка пива замість уроків тощо.
Проте й батьки самі нерідко провокують таке явище, якщо вони лояльно ставляться до небажання дитини йти до школи. Сини й доньки в такому разі дуже часто прикриваються «поганим» самопочуттям. Провокує пропуски занять і атмосфера вседозволеності, яку також інколи створюють самі батьки.
Прогули — це лише верхівка айсберга. За цим явищем ховаються глибокі проблеми в родині. Дитина не те що до школи, а й додому не завжди хоче повертатись. Неблагополучні родини, які ведуть асоціальний спосіб життя — яке в таких умовах може бути виховання! Тут мають втрутитися й соціальні служби.
КІЛЬКА ПОРАД БАТЬКАМ
Насамперед, потрібно з’ясувати причини прогулів. Без цього проблему не розв’язати. Якщо це певні страхи, то силою відправляючи дитину до школи, проблеми не розв’язати. Без розмови з учителем, класним керівником також не обійтися. Практична порада — допоможіть дитині з предметами, з яких вона демонструє низьку успішність. Не забувайте, що в комплексному, подоланні проблеми ключова роль належить не лише дитині, вчителям, а й вам.
За матеріалами «Освіта України», №67-68, 5 вересня 2011